НАБУ: дві третини українцв хочуть підвищувати рівень своїєї фінансової грамотності
19 ноября 2012 г. — НАБУ
38% українців вважають для себе «надзвичайно важливим» відкладати гроші.У 2012 році наші співвітчизники надають заощадженням менше значення, ніж торік (43%) та порівняно з сусідами: угорцями (56%), сербами (44%) та поляками (43%). При цьому, цілковито легковажать заощадженнями лише 3% громадян України, тоді як у сусідніх Чехії та Словаччині таких виявилося 7%. Про це свідчать результати дослідження «Ставлення до заощаджень», проведеного у 16 європейських країнах за підтримки Erste Group, повідомляє Незалежна асоціація банків України.
Більшість опитаних українців (53%) вважає, що порівняно з минулими роками «відкладати гроші» для них стало важливіше, 41% не відчувають жодних змін і ще 6% зізналися, що вважають заощадження менш важливими, ніж кілька років тому. Громадяни України разом з сусідами з Польщі (53%) посіли друге місце за показником зростання розуміння значення заощаджень, більше переймаються цим лише серби (63%). Водночас 46% румунів та 44 % громадян Туреччини вважають менш нагальним «відкладати гроші», аніж кілька років тому.
Мешканці України виявилися найменш невдоволеними (20%) рівнем своїх знань про те, як робити заощадження. При чому за рік рівень їхньої усвідомленої «необізнаності» скоротився на 11%. Найменше знаннями про те, як відкладати гроші, за їх власним зізнанням, володіють громадяни Туреччини (40%).
Попри свою високу обізнаність, 19% наших співвітчизників заявили про те, що «не мають хисту зберігати гроші, і ті вислизають з їхніх рук» (торік – 28%) Цей показник менший, ніж у Румунії (36%) та Туреччині (30%), але відчутно більший, ніж в Австрії та Німеччині (9%). Скорочення частки українців, які нічого не знають про заощадження, несуттєво вплинуло на характер їхніх заощаджень. Так, якщо минулого року гроші на карткових рахунках зберігало 32% наших співвітчизників, то цього року – 27 %, щоправда, на 2% зросла кількість громадян України, які заощаджують на банківських депозитах (17% проти 15%) .
Цікаво, що власну фінансову та економічну обізнаність вважають «дуже хорошою» 8% опитаних українців, а 7% такою вважають обізнаність своїх друзів, знайомих та родичів. «Загалом хорошими» свої знання у «грошових питаннях» назвали 23%, свого кола спілкування - 22%. «Вкрай незадовільними» свої знання економічних та фінансових реалій визнає 11% наших співвітчизників, а 10% вважає такими відповідні уявлення своїх родичів, друзів та знайомих.
При цьому 69% українців відчувають потребу в підвищенні власної економічної та фінансової обізнаності. Більше за нас таку потребу відчувають громадяни Румунії та Туреччини (80%), найменше – Хорватії (55%) та Німеччини (57%).
Лише 15% українців вважає, що школярі отримують достатньо знань про те, як раціонально використовувати гроші, а 85% вважає роботу вітчизняних педагогів у цьому напрямку явно недостатньою. Ще більше невдоволення рівнем фінансової освіти у середніх навчальних закладах продемонстрували громадяни Хорватії та Сербії (87%), найбільше ж задоволені шкільною фінансовою грамотністю словаки (30%). Більшість українців вважає, що азам фінансової грамотності слід починати навчати у середній школі (38%), у початковій школі – 36%, у дитячому садку – 17%, після школи – 8%, а «ще до дитячого садка» – 2% опитаних.
Більшість європейців (найбільше чехи та словаки -69%) вважають початкову школу оптимальним місцем для знайомства фінансовою грамотою. До речі, за цим показником (36%) українці виявилися на самому кінці списку, другі з низу - румуни (41%). Зате наші співвітчизники разом з румунами (8%) виявилися найбільшими прихильниками знайомства з фінансовими реаліями життя вже по завершенні навчання у школі. Для порівняння, 14% мешканців Туреччини хотіли б, щоб їхні діти почали отримувати знання щодо поводження з грішми ще «до дитячого садку».
25% українців вважає «дуже важливою» роль банківських установ та їхніх працівників у поширенні фінансово-економічних знань серед молоді. Ще 24 % визнають це стосовно підвищення рівня фінансової обізнаності дорослого населення. «Важливою» для фінансової просвітництва молоді роль банків визнає ще 41% питаних, дорослих - 39%. Найбільше ж оцінюють значення банківської просвіти для молоді та дорослих румуни (49% та 54% відповідно) і серби (39% та 47%).
Нагадуємо, що 31 жовтня з ініціативи Незалежної асоціації банків України та німецького банку розвитку KfW та за підтримки НБУ в України стартував Всесвітній День заощаджень. Протягом листопада близько 20 банківських установ-членів НАБУ, що приєдналися до цієї ініціативи, пропонують вкладникам різноманітні акції, поширюють подарунки та сувеніри, зокрема талісман Дня заощаджень – свинку-скарбничку – і проводять заходи з підвищення рівня фінансової грамотності українців.
Джерело : Незалежна асоціація банків України за матеріалами порівняльного дослідження «The savings behavior : country overview», що проводилося у 16 країнах за підтримки Erste Group. В його межах протягом серпня-вересня 2012 року проведено телефонне опитування 500 респондентів старших 15 років в містах України, з населенням понад 100 000 тис. мешканців.