АУБ виступає проти законопроекту, який ставить клієнтів банків у нерівні умови
25 марта 2013 г. — АУБ
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови парламентського Комітету з питань правової політики Валерія Писаренка з обґрунтуванням негативних наслідків для банківської системи законопроекту «Про внесення змін до статті 1058 Цивільного кодексу України (щодо відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту)» (N 2202).Як наголосив Президент АУБ у листі до Голови парламентського Комітету, законопроект не тільки не досягає задекларованої мети щодо захисту клієнтів банків, але й зменшує права інших категорій таких клієнтів (суб'єктів підприємницької діяльності) на отримання своїх коштів, ставлячи їх у нерівні умови порівняно з вкладниками - фізичними особами.
Зокрема, запропонований законопроектом розмір пені за несвоєчасне повернення вкладу фізичної особи у 25-125 разів перевищує розмір пені, встановлений вже діючими законами для інших категорій клієнтів банків, у тому числі фізичних осіб-підприємців, а також юридичних осіб, за рахунок коштів яких сплачується і заробітна плата працівникам.
В АУБ наголошують, що така норма суперечить засаді справедливості цивільного законодавства та принципу господарювання, а саме рівному захисту державою усіх суб'єктів господарювання.
За словами фахівців АУБ, не досягає законопроект і задекларованої мети щодо припинення практики неповернення банками вкладів. Адже неповернення банками у встановлені договором строки вкладів фізичних осіб відбувається у двох випадках: у разі неплатоспроможності конкретного банку або у разі системного падіння ліквідності під час фінансово-економічної кризи. В обох випадках неповернення вкладу відбувається не через суб'єктивну позицію керівників/працівників банку, а у зв'язку з відсутністю у банку коштів для здійснення платежів. І бюрократичне підвищення розміру штрафних санкцій цю проблему не вирішить, а лише навпаки – призведе до ще більшого накопичення боргових зобов'язань банку.
В АУБ зазначають, що, у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, норма щодо підвищення розміру пені за неповернення депозиту також втрачає сенс, оскільки згідно Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування відшкодовує кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
В листі АУБ до парламентського Комітету також звертається увага на інший аспект проблеми неповернення депозитів: відповідно до специфіки своєї діяльності банки залучають вклади для послідуючого надання цих коштів у якості кредитів юридичним та фізичним особам, і найпоширенішою причиною неплатоспроможності банку є неповернення наданих кредитів. Виходячи з логіки авторів законопроекту, для збалансування прав та відповідальності банку необхідно було б законодавчо встановити і пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки платежу за кредитом. Але, як відзначають в АУБ, така норма є неможливою, оскільки її застосування у короткий час перетворить на банкрутів усіх позичальників, що допускали затримки платежів.
Враховуючи викладене, АУБ запропонувала парламентському Комітету з питань правової політики відхилити згаданий законопроект, як такий, що не досягає задекларованої мети, штучно збільшує зобов'язання банків, ставить у нерівні умови різні категорії клієнтів банків, значно знижуючи можливість кредиторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отримати свої кошти у разі банкрутства банку.