Сергій МАМЕДОВ, голова правління «Укргазбанку»: "Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки дасть поштовх для більшого кредитування стратегічних проектів під нижчі відсотки"
15 марта 2013 г. — Урядовий кур`єр
Програма реформ, запропонована урядом, давно не викликала такої зацікавленості і зауважень, як Державна програма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки.І це по-справжньому важливий документ для банківської системи. У програмі є відповідь на ключове запитання: як уряд планує активізувати процес кредитування економіки?
Це, мабуть, перша спроба за багато років — запропонувати бачення і шляхи реалізації економічних реформ у найбільш важливих секторах української економіки. Розробники програми спробували знайти вирішення проблем, які давно стоять на порядку денному, а не ховатися за популістськими обіцянками.
Сьогодні уряд фактично заявив, що готовий взяти на себе відповідальність і провести модернізацію української економіки. Для цього у документі визначені стратегічні напрямки і запропоновані реальні варіанти і джерела їх фінансування.
Є підстави для оптимізму
Перший — визначені основні завдання зі створення умов для модернізації економіки. Уряд має намір звернути увагу на поліпшення макроекономічних показників (збереження низької інфляції та збалансування бюджету), зробити реальні кроки до удосконалення інвестиційного клімату, створити умови для відновлення кредитування, активізувати політику детінізації та дедоларизації економіки.
Другий — чітко визначені найбільш важливі стратегічні напрями: енергозбереження, ЖКГ, агропромисловий комплекс, стимулювання високотехнологічних і експортних галузей економіки. Сьогодні розвиток країни залежить саме від успіху в цих секторах.
Третій — найважливіший — перехід від політики бюджетних капітальних інвестицій до політики держгарантій. Введення системи широких держгарантій (50 мільярдів гривень) — більш цікавий інструмент, який дає змогу Україні отримати необхідний для модернізації фінансовий ресурс в умовах дефіциту зовнішніх інвестицій. Саме такий підхід дає змогу активізувати ринок, банківську систему і «розморозити» кредитування. Чи буде ефективним цей механізм, залежатиме багато в чому від прозорості процесу і виконання принципу рівних можливостей участі в програмі.
Підстави для оптимізму дає досить прозорий і зрозумілий механізм відбору проектів. Банк обиратиме проекти для фінансування на основі їх техніко-економічного обгрунтування, потім проект перевірятиме Фінансово-кредитна рада (ФКР), створена урядом, і лише після цього видаватимуть держгарантії банку на його кредитування. Наявність такого фільтра, як ФКР, сьогодні важлива для банків як умова повернення кредитів. А для держави — важливо забезпечити підтримку проектів, які зможуть запустити процес модернізації.
Зарубіжний досвід повчальний
Незважаючи на очевидні переваги держпрограми, у багатьох виникають запитання: чи не буде програма будувати «потьомкінські села» і збільшувати чималий обсяг боргу; і чи не перенесе проблему боргів і дефіциту бюджету на майбутні роки, тобто на плечі майбутніх поколінь? Така оцінка не зовсім коректна. Варто тільки подивитися на досвід США, які живуть у борг десятиліттями, і при цьому можуть активно розвиватися і лишатися світовим лідером. Головне тут — не перейти межу «життя в борг», як це сталося в Греції.
Сьогодні головне запитання: коли Україна наважиться на певні ризики та розпочне реалізовувати масштабні проекти?
Подивімось на досвід Бразилії. Її сучасна історія — найпереконливіша історія успіху. Ще 20 років тому в Бразилії була гіперінфляція та величезний борг перед МВФ. Сьогодні бразильська економіка — шоста в світі. Які головні складові успіху Бразилії?
Перша. Основа розвитку країни — неінфляційна модель.
Друга. Країна зробила ставку на розвиток національної промисловості та науки. У ці галузі були спрямовані найбільші ресурси. Сьогодні Бразилія забезпечує до 80% своїх потреб у промисловому обладнанні.
Третя. Було проведено соціальну реформу, направлену на підвищення рівня життя населення, що призвело до зростання купівельної спроможності.
Четверта. В країні були створені умови для розвитку бізнесу, на який ні бюрократія, ні силові структури не можуть тиснути.
У підсумку Бразилія не лише легко здолала кризу 2008 року, хоча її експорт сировини складає 40%, а й продовжує розвиватися. Основна причина такого успіху в умовах кризи — статус Бразилії як «глобального продавця». Всі торговельні інтереси країни практично рівномірно розподілені по всіх значущих куточках планети, її номенклатура експорту збалансована.
Для стимулювання розвитку експорту використовують інвестиції в реальний сектор економіки, розвиток споживчого попиту, заохочення експортерів пільговими кредитами, протекціонізм банківської системи країни та національної валюти. Це дало змогу Бразилії вийти на чудові макроекономічні показники: дефіцит бюджету 2,3% та інфляції — 5%.
Пріоритетів більше, ніж очікували
У програмі українського уряду заявлені самі ці цифри і запропоновані різні інструменти, які дали позитивні результати у Бразилії. Стратегічні напрямки України — авіабудування, суднобудування, ракетно-космічна галузь, ЖКГ, ПЕК і транспортна інфраструктура.
Пріоритетів більше, ніж очікували. Але всі вони — реальний хребет української економіки і потребують стратегічної підтримки. А вона можлива, якщо держава реально сконцентрує ресурси саме за цими напрямами і встановить чіткі критерії модернізації цих галузей економіки.
Фінансувати серйозні проекти в рамках стратегічних пріоритетів потрібно вже сьогодні — у банківській системі гроші на це є. Важливо тільки направити їх на «правильні». Йдеться не просто про освоєння бюджетних коштів. Мінфін запропонував коректні принципи відбору проектів: 1) самоокупні проекти (їх борги відшкодовуватимуть завдяки доходам від реалізації самих проектів); 2) проекти, які знизять навантаження на бюджет на суму їх бюджетної підтримки.
Основна мета Мінфіну під час розробки програми полягала у тому, щоб не збільшувати борги, перекладаючи їх на бюджети майбутніх років, а дати поштовх розвитку економіки вже сьогодні. Для цього передбачено як держгарантію обслуговування відсотків (іноді тіла кредиту) за рахунок коштів держбюджету — на такі цілі лише цього року зарезервовано 2,6 мільярда гривень.
На першому етапі планують, що фінансування стратегічних проектів здійснюватимуть, використовуючи кошти держбанків. Саме вони будуть флагманами фінансування розвитку економіки. У разі успішного впровадження ними перших проектів, на рівних умовах залучатимуть до фінансування й комерційні банки з достатніми ресурсами.
Якщо говорити про роль банківської системи, вона одна з ключових. Запропонований масштабний урядовий план — це, по суті, великий «круглий стіл» для банків, виробників і держави. Для нас принципово важливі чинники, які допоможуть банкам активно долучатися до процесу: забезпечення реалізації чітких критеріїв відбору проектів і реальних держгарантій з компенсації кредитних ставок. Ми очікуємо також, що Банк розвитку, який створюють, відіграватиме роль не конкурента, а партнера, і виступатиме як спеціалізований банк під рефінансування проектів стратегічного розвитку країни.
Виключно важливий момент — захист прав кредиторів. Саме тому передбачено удосконалення законодавства у питаннях, пов'язаних із наслідками визнання кредитних договорів і договорів із забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Сподіваємося, що такі умови будуть створені. Нагадаю, що нещодавно в Незалежній асоціації банків України обговорювали нову редакцію закону «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом». За ним банки практично не мають можливості впливати на процес повернення коштів банкрутом-позичальником. Ми хочемо, щоб уряд і парламент звернули увагу, що банкам залишили лише право дорадчого голосу в цьому процесі. Це впливає на зацікавленість банків в участі у великих стратегічних проектах. Адже ризики для банків підвищуються.
І останнє, вкрай важливе — щодо питання про ресурсну базу. Програма передбачала важливий аспект для зміцнення ресурсної бази кредитування — введення 30-денного терміну для дострокової видачі банком депозитів. Проте це положення зникло з кінцевого варіанту держпрограми. Обережний підхід уряду зрозумілий, але для банків і реального запуску програми це положення могло б зіграти позитивну роль.
Зрозуміло, запропоновані ініціативи уряду в багатьох викликають побоювання і критику. Але в такому разі пригадується прислів'я: шлях у тисячу літ починається з першого кроку. Кожна країна, по суті, все одно обирає свій шлях, використовуючи існуючі у світі інструменти, але робить це по-своєму. Я думаю, що Україна тут не виняток.